4квітня  о15.00 радіодиктант  з питань мінної просвіти для дітей молодшої та середньої школи.

Диктант звучатиме голосом Пса Патрона з популярного мультфільму на хвилях Українського Радіо.

Приєднуймося до написання диктанту!
 

Соціокультурна лінія програми

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних, загальнолюдських, культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури»,"Суспільствознавство", "Мистецтво", а також інших освітніх галузей. Ця змістова лінія передбачає  добір, опрацювання й конструювання тематично й стилістично орієнтованих текстів, що забезпечать розвиток комунікативних умінь і навичок (соціокультурна компетентність). Окремо години на реалізацію цієї змістової лінії не виділяються.    Здійснення практично на кожному уроці внутрішньопредметного зв’язку із лексикою й фразеологією, прислів’ями, приказками й крилатими висловами забезпечує можливість послідовно збагачувати мовлення учнів цими необхідними засобами.

Соціокультурний принцип вимагає вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної в міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованої в перекладних літературних творах культур інших народів, трансформація учнем відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних і письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, у власний погляд на життя, переконання, світоглядні настанови, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості. З цією метою ретельно добираються, конструюються й систематизуються тексти з виразним виховним спрямуванням і відповідна тематика творчих робіт, що передбачає формування патріотичних, морально-етичних, екологічних переконань і естетичних смаків.  Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу.

Необхідність розвитку національно свідомої, духовно багатої мовної особистості в незалежній українській державі зумовлює потребу формувати в школярів соціокультурні знання й вміння, виховувати шанобливе ставлення до життєдайного джерела народної мудрості, продовжувати кращі традиції минулого, примножувати їх, вміло трансформувати в сучасне життя, бо «…історія культури нашого народу визначається передусім тим, що ми нізвідкіля не прийшли, на своїй землі ми були завжди. Це означає, що в етносі своєму зберігаємо поряд із рисами надбаними, позиченими, глибочезну архаїчність, яка, попри всі струси та зміни, усі суспільні та історичні катаклізми, певною мірою залишається незмінною. Ми не садимо свого мисленого дерева заново в нову землю, але весь час прищеплювали нові цивілізаційні пагони до старого. Не завжди те дерево цвіло, часом і присихало, але старе гілля зрізувалося, а нове проростало» . 

На уроках мови, літератури, в позаурочний час повинно відбуватися «соціокультурне зростання» учня. Учителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти учнівській молоді прилучитися до культурної скарбниці українського народу. Зауважимо, що на сучасному етапі 1 процес освоєння культурної спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й значення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в сучасну соціокультурну ситуацію, розуміти спадкоємність художніх цінностей. Адже «… культура – це насамперед пам’ять. Тому вона завжди пов’язана з історією, завжди передбачає неперервність морального, інтелектуального, духовного життя людини, суспільства».

Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є:

• вироблення в учнів уміння взаємодіяти з іншими людьми в полікультурному суспільстві;

• залучення школярів на практиці ефективно застосовувати набуті знання й уміння;

• формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

 • виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві. Що має зробити вчитель, щоб вирішувати завдання формування соціокультурної компетентності учнів і який результат з позиції діяльнісного підходу може свідчити про його здійснення?

Оскільки змістове наповнення соціокультурної лінії відбувається завдяки відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Естетична культура» тощо, то формування соціокультурної компетентності передбачає оволодіння школярами знаннями про природні, економічні, історичні, суспільні, культурні особливості країни, в якій вони живуть, а також зумовлює глибше розуміння власної духовно-культурної автентичності через усвідомлення традицій світової культури.

Реалізація методики формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання передбачає використання системи засобів:

- навчальних програм;

- методичних комплексів;

- навчально-методичних посібників.

 Аналіз програм, підручників, навчально-методичного інструментарію засвідчує необхідність систематичної цілеспрямованої роботи над реалізацією соціокультурної змістової лінії, бо «соціокультурний блок програм дає змогу уникнути випадковості й безсистемності в доборі дидактичного матеріалу, які мали місце в традиційній системі навчання мови, спрямувати процес збагачення мовлення учнів на задоволення потреб їхнього мовленнєвого розвитку», – зауважує Н.Бондаренко. 

Ядром активізації пізнавальної діяльності учнів, засобом формування їх мовленнєвої культури виступає текст. Текст втілює культуру в собі, в ньому закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти, тому є основною одиницею сучасної культурологічної освіти. Тексти є універсальним засобом акумуляції людського досвіду. Вивчення мовних і мовленнєвих явищ має здійснюватися на текстовій основі, яка систематично розширює кругозір, ознайомлює з найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями й традиціями українського народу, що мають неминущу цінність не лише для української, а й для світової культури. Система текстів повинна наповнювати освітній зміст соціокультурної змістової лінії. Комплекс завдань, визначений учителем, має забезпечити встановлення взаємозв’язків виучуваного мовного поняття з попереднім. При доборі текстів певної тематики необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини. Важливо, щоб дитина «не загуби ла» отриману раніше інформацію з певної теми в наступному класі. Для ілюстрації пропонуємо тексти для контрольних диктантів, які пов’язані з темою «Народні свята України» 

Радіодиктант національної єдності 2021 відбувся

 

 Сьогодні відбувся Радіодиктант національної єдності 2021 та стартував Конкурс з української мови імені Петра Яцика . Вперше диктант писали з колегами , бо учні навчаються дистанційно.Враження неоднозначні ! Обговорення бурхливе! Диктант  об`єднав небайдужих українців.

Олімпіада з української мови "Всеосвіта Осінь-2021" продовжується.Дякую учням за участь в олімпіаді.

 

Наступність при переході з початкової освіти до середньої

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі

Перехід із молодшої школи до основної пов'язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним навантаженням на всі системи організму.

Як свідчить аналіз, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п'ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат - завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 12-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною, основною та старшою школою. Проблема наступності між початковою й основною школою є складовою загальної проблеми наступності в навчально-виховному процесі.

Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. Для розв'язання проблем наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі, керівникам навчальних закладів, учителям, батькам необхідно:

• ураховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів;

• постійно спиратись на попередні знання, уміння та навички і на основі зазначеного забезпечувати їх удосконалення, осмислення вже на новому, вищому рівні;

• здійснювати обов'язкову підготовку школярів до засвоєння нових навчальних компетентностей;

• забезпечити систему взаємозв'язків у змісті, формах і методах педагогічного процесу, оптимальне співвідношення та зв'язок між окремими етапами навчального процесу;

• створювати освітньо-дидактичні ситуації, в яких дитина почувала б себе невимушено, комфортно, не боялась розкривати світ власних емоцій;

• забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання;

• упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

• розвивати рефлексивні вміння дивитись на себе з «боку»;

• формувати навички самоконтролю й самооцінки:

• аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

• запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів

• .Методичні поради для вчителів основної школи

• Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах іспиратись на неї, зокрема після прийому випускників початкових класів.

• Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

• До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

• Забезпечити єдність вимог до учнів.

• Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

• Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

• Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

• Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

• Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

• Забезпечити міжпредметні зв'язки.

• Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

• Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.

• Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

• Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

• Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі

• Використані літературні джерела

• Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах / [упоряд. Т. Червонна]. – К.: Шкільний світ, 2018. – 128 с.

Адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі [Електронний ресурс] / Броварська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6. – Режим доступу: https://cutt.ly/onuYzcg.

Бойчук В. Шкільна дезадаптація учнів 5-х класів / В. Бойчук // Психолог. – 2018. – № 35. – С.3 – 12

Горпинич А. Наступність та узгодженість у роботі класоводів та вчителів-предметників / А. Горпинич // Класному керівнику. – 2019. – № 8. – С. 3.

Даниленко Т. Створення умов для успішної адаптації учнів п’ятих класів до предметного навчання / Т. Даниленко // Заступник директора школи. – 2017. – № 9. – С.4 – 5.

• 
  

 

Інструменти для дистанційного навчання на час карантину

Як адаптуватися до онлайн-навчання школам, коли діти мають бути вдома? Рекомендації сервісів та платформ для дистанційного навчання під час карантину, розроблених для підтримки онлайн-навчання, які можна підключити, маючи лише доступ до інтернету.

Перелік найвідоміших онлайн-інструментів, які допоможуть педагогам та батькам зайняти дітей навчанням під час карантину.

Основним інформаційним засобом залишається Viber, та його можливості обмежені. Інші сервіси можуть допомогти розширити інструментарій вчителя.

• Zoom - проведення відео-уроків та консультацій.
• Google Classroom- для розміщення навчальних матеріалів та завдань, для збору та оцінювання виконаних робіт.

Творімо під час роботи з текстом

Дидактичний сенкан

Укладається не за певною кількістю складів, а згідно зі змістовими і синтаксичними вимогами до кожного рядка. Такий твір – це п’ятирядковий неримований вірш, що складається за заданим алгоритмом із одинадцяти слів.

Цей різновид сенкану розвився у практиці американської школи з дидактичною метою як спосіб підвищення креативності учнів та як ефективний прийом розвитку образного мовлення, який дозволяє швидко отримати результат. З кінця 90-х років дидактичний сенкан поширився і на пострадянському педагогічному простірі (Росія, Україна тощо).

Добре відома формула (схема, план, алгоритм) створення дидактичного сенкану. Вона доволі проста:

1. Іменник (тема).

2. Два прикметники (яке воно?)

3. Три дієслова (що воно робить?)

4. Фраза-висновок з чотирьох слів.

5. Іменник-синонім до теми, або ж слово асоціація до теми.

Вода

Криштальна, свіжа.

Дзюрчить, струмує, переливається.

Вона вічно тече, як

Життя.