САМООСВІТА

Відділ освіти

Снігурівської райдержадміністрації

Снігурівський районний методичний кабінет

Новокиївська

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Розвиток навичок самостійної роботи учнів як основа діяльнісної компетенції

 (за оновленою програмою з української мови 2017)

                                                                                  З досвіду роботи

                                                                                              вчителя української

                                                                                        мови та літератури

                                                                              Присліпської

                                                                                             Світлани Валентинівни

2017р.

    Осмислення знань учнів завжди пов’язане з його самостійною працею.

В.Сухомлинський

      Головне завдання вчителя – створення умов для формування життєво компетентної, креативної особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу.

Концепція Нової української школи

   Сучасний урок – це насамперед урок співпраці вчителя з учнями, урок, на якому вчитель уміло використовує можливості учня для формування його як мовної особистості, здатної до активного розумового розвитку, до мовленнєвої діяльності в усіх її видах, до самовдосконалення духовних і моральних цінностей.

    У оновленій програмі 2017 року з української мови чітко визначено засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, ідеї концепції «Нова українська школа» (2016р.)

    Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісній освітній результат.

Очікувані результати компетентнісного підходу:

-         знаннєвий компонент (учень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади);

-         діяльнісний (розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує);

-         ціннісний (усвідомлює, критично ставиться, оцінює, робить висновки).

     Навчальний матеріал оновленої програми з української мови (2017 р.) розподілено за змістовими лініями:

Мовна	Мовленнєва
-         перелік питань обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприяє формуванню знань про мову	-         цілеспрямоване формування вмінь  і навичок, що є базовим для предметної і ключових компетентностей

Мовленнєва ЗЛ

Обов’язкові роботи:	Рекомендовані  (обирає вчитель):
-         аудіювання; -         читання; -         говоріння; -         письмо (диктант, переказ, твір)	-         словничок етикетних форм; -         допис до веб-сайта, соцмережі; -         стаття до Вікіпедії; -         план роботи над проектом; -         реклама шкільного конкурсу; -         складання інструкції щодо користування словниками

Обов’язкові                                        Рекомендовані     теми                                                      теми

реалізують

соціокультурну ЗЛ програми

діяльнісну ЗЛ програми

       Формування організаційно-діяльнісних умінь є наскрізною проблемою. Учень з допомогою вчителя:

-         визначає, планує, реалізує;

-         аналізує, порівнює, виділяє головне;

-         здійснює пошук, здобуває інформацію з різних джерел;

-         систематизує, зіставляє, моделює;

-         уявляє, помічає і формулює проблему;

-         робить припущення, добирає аргументи;

-         спроможний критично оцінювати власні вчинки;

-         помічає красу, услухається в себе, фіксує зміни у внутрішнім світі.

Завдання для самостійної роботи учнів з теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова».

(З опорою на діяльнісну складову програми з української мови)

Завдання 1.

   Завдання для самостійної роботи учнів з теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (з опорою на діяльнісну складову програми з української мови)».

1.     Прочитайте текст, перекажіть, використовуючи дієприкметники, з’ясуйте їхню роль у мовленні. (9 б)

  З давніх-давен на Русі процвітало кораблебудування. Від перших примітивних човнів, видовбаних у стовбурі дерева, руський флот пройшов великий шлях розвитку. З’явилися човни завдовжки до 15-метрів, які вміщували до півсотні воїнів. Наближаючись до ворога, одні з них гребли, затулені щитами, інші стискали в руках списи, готуючись до ближнього бою. Пізніше на Русі з’явилися великі кораблі, у яких сиділи гребці, заховані від ворожих стріл. (За М.Слабошпицьким).

2.     Опрацюйте параграф підручника, складіть усну розповідь у науковому стилі про дієприкметник як особливу форму дієслова. (9б)

3.     Складіть план до розділу «Дієприкметник як особлива форма дієслова». (10 б)

4.     Складіть опорну схему про дієприкметник як особливу форму дієслова і презентуйте її перед однокласниками у ролі вчителя. (11 б)

5.     Створіть інформаційне повідомлення для шкільного веб-сайта з використанням дієприкметників про вдало організовану екскурсію до Миколаївського краєзнавчого музею.

6.     Складіть висловлення «Моя улюблена пісня» з використанням дієприкметників (наприклад: переконаний, оспіваний, стомлений, посмутнілий, закоханий, зігрітий, усміхнений).

7.     Складіть і розіграйте діалог «Друзі сім’ї й мої друзі» відповідно до ситуації, пов’язаної з характеристикою людей, з використанням дієприкметників (освічений, розвинений, упевнений, досягнутий (успіх), докладені зусилля, заслужена (перемога).

8.     Складіть діалог, що характеризує психічний стан людини, із використанням фразеологізмів, які містять дієприкметники (як водою облитий, як ошпарений, як громом прибитий).

9.     Складіть монолог від імені героя художнього твору з використанням дієприкметників.

10.          Складіть розповідь «Т.Шевченко - художник» на основі зібраної в мережі Інтернет інформації, використовуючи дієприкметники.

11.          Складіть пам’ятку як відрізнити дієприкметник від прикметника.

12.          Замініть речення словосполученням з дієприкметником.

 Вікторина, яку ми провели цікаво. Іграшки, які ми відремонтували для малюків. Вміння, які ми здобули у праці. Двір, який спорожнів після дзвоника. Новий сорт, який вивели вчені. Зелені надра, які розвідали геологи. Слухачі, яких захопила цікава книга. Доріжки, які посипали піском. Виставка, яку відкрили в залі. Маршрут., який запропонував інструктор.

13.          Заміна двома варіантами. Замініть словосполучення двома варіантами слова з дієприкметниковими зворотами – невідокремленими і відокремленими.

Трава, яку вмила роса – вмита росою трава, трава, вмита росою.

Нива, яку напоїв дощ –

Хмари, які нависли над обрієм –

Шлях, який пройшов письменник –

Образи, які автор присвячує Україні –

14.          Доберіть антонімічну пару з префіксом  -не-

Загублений – (незнайдений)

Відкритий – (незакритий)

Забутий – (непригаданий)

Заборонений – (недозволений)

Прохололий – (ненагрітий)

Початий -  (незакінчений)

Поневолений – (невизволений)

Відчинені – (нерозчинені)

Занедбаний – (невпорядкований)

15.          Утворіть від дієприкметника спільнокореневі прикметники.

Спечена у вогнищі картопля – печена картопля.

Підсмажена на олії риба –

Розпиляне на дошки дерево –

Заморожене у холодильнику м’ясо –

Розпарений у мікрохвильовці пиріг –

Не заметена зранку кухня –

Скип’ячена на плитці вода –

Акуратно почищені овочі –

16.          Підберіть кілька стійких словосполучень (технічних термінів) до складу яких входять активні дієприкметники теперішнього часу (нержавіюча сталь, сильнодіючі ліки, ведуче колесо, несуче крило …)

17.          Складіть невеликий текст-опис (4-6 речень), використавши щонайменше два дієприкметникові звороти.

Перевірка предметних компетентностей

(діяльнісна лінія)

Українська мова 5 клас

1.     Завершіть SMS-повідомлення, вибравши з кожної пари потрібні пропущені слова. Поставте розділові знаки.

Довідка. Віра Якимівна, Оксана; тебе, Вас; що, які.

Шановна _____________________________________. Чекаю ___________ о 19.00 біля бібліотеки. На жаль забув ________ художні твори треба взяти.

2.     Напишіть для класного керівника запрошення на урочистості до Дня працівника освіти, використавши звертання і однорідні члени речення.

3.     Напишіть для вчителя іноземної мови запрошення на вечір до Дня слов’янської писемності, використавши звертання й однорідні члени речення.

____________________________________________ ____________________________________________ ____________________________________________

4.     Складіть і запишіть, привітання для свого однокласника з Днем народження (2-3 речення). Використайте слова здоров..я, св..ятковий, радіс..ть, промін..чик, уставивши, де потрібно апостроф і м’який знак.

5.     Складіть і запишіть привітання для своєї однокласниці з Різдвом Христовим (2-3 речення). Використайте слова різдв..яний, св..ято, здоро..я, мен..ше.

6.     Уявіть, що сталася така прикрість: ви загубили свого кота. Напишіть оголошення про нього (2-3 речення). Використайте слова з довідки.

Довідка: шерсть, колір, голова, мордочка, попелястий, граціозний, кличка, очі.

7.     Запишіть одну з народних прикмет (про явища природи), яку ви спостерігали у своєму житті. 2-3 реченнями розкажіть, коли й де це сталось. Чому варто вивчати настанови, які дійшли до нас від пращурів.

8.     Згадайте й запишіть імена будь-яких двох героїв повісті Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», виділивши в них значущі частини слова.

9.     Уявіть, що ваш товариш надіслав вам повідомлення й попросив його відправити класному керівнику. Замініть слова, які вважаєте за потрібне. Запишіть оновлений текст.

Моя маман просила передати англічанці, що я завтра не прийду, бо їду до родичів у місто J . Також напиши, що грошенята за екскурсію принесу в понеділок.

10.                        «Фразеологічна розсипанка»

   Відтворіть фразеологізми, відновивши правильні сполучення слів.

   Ведмежа пісня, лебедині сльози, крокодиляча послуга, раків піймати, пекти облизня, як ґави після дощу, ловити гриби, як кіт язиком злизав, як корова наплакала.

11.                        «Дешифрувальник». Розшифруйте абревіатури. Визначте їх рід.

ЄС, АТО, СНУ, ЛНТУ, ЗМІ, ООН, НАН, ОДА, ДНЗ, НБУ, СБУ.

12.                        «Топонімічний калейдоскоп». Об’єднайтесь у групи. Прочитайте легенди Снігурівщини. Розберіть за будовою власні назви.

13.                        «Словотвірна Україна». За допомогою суфікса –ин(а) від назв областей утворіть іменники.

Миколаївська –

Херсонська –

Житомирська –

Одеська –

Луганська –

Харківська –

Хмельницька –

Львівська –

Кропивницька –

14.                        «Проблемні ситуації».

   Глянувши за вікно, вчителька сказала: «Чудово! Сьогодні немає морозу». Миколка їй заперечив: «Але ж Сашко Мороз присутній на уроці. Чому Ви кажете, що його нема?»  Що відповіла вчителька Миколці?

15.                        Складіть рекламу до орфографічного словника української мови. Текст із 5 речень.

16.                        «Прогулянка Миколаївщиною».

   Запишіть діалектизми, властиві вашій місцевості, поясніть їх значення.

Наприклад: пшонка – кукурудза…

  

  

    Такі завдання урізноманітнюють форми роботи на уроці української мови, сприяють взаємопроникненню мовної, мовленнєвої, діяльнісної і соціокультурної ліній оновленої програми з української мови, сприяють заохоченню до самопізнання, саморозвитку та самостійності у вивченні української мови.

Добавьте подпись

Методичне об"єднання класних керівників

Творчо працювати , не зупиняючись на досягнутому, допомагає мені учительський колектив Новокиївської ЗОШ .

Соціокультурна лінія програми з української мови

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних, загальнолюдських, культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури»,"Суспільствознавство", "Мистецтво", а також інших освітніх галузей. Ця змістова лінія передбачає добір, опрацювання й конструювання тематично й стилістично орієнтованих текстів, що забезпечать розвиток комунікативних умінь і навичок (соціокультурна компетентність). Окремо години на реалізацію цієї змістової лінії не виділяються.    Здійснення практично на кожному уроці внутрішньопредметного зв’язку із лексикою й фразеологією, прислів’ями, приказками й крилатими висловами забезпечує можливість послідовно збагачувати мовлення учнів цими необхідними засобами.

Соціокультурний принцип вимагає вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної і яскравої культури, відображеної в міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованої в перекладних літературних творах культур інших народів, трансформація учнем відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних і письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, у власний погляд на життя, переконання, світоглядні настанови, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості. З цією метою ретельно добираються, конструюються й систематизуються тексти з виразним виховним спрямуванням і відповідна тематика творчих робіт, що передбачає формування патріотичних, морально-етичних, екологічних переконань і естетичних смаків.  Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу.

Необхідність розвитку національно свідомої, духовно багатої мовної особистості в незалежній українській державі зумовлює потребу формувати в школярів соціокультурні знання й вміння, виховувати шанобливе ставлення до життєдайного джерела народної мудрості, продовжувати кращі традиції минулого, примножувати їх, вміло трансформувати в сучасне життя, бо «…історія культури нашого народу визначається передусім тим, що ми нізвідкіля не прийшли, на своїй землі ми були завжди. Це означає, що в етносі своєму зберігаємо поряд із рисами надбаними, позиченими, глибочезну архаїчність, яка, попри всі струси та зміни, усі суспільні та історичні катаклізми, певною мірою залишається незмінною. Ми не садимо свого мисленого дерева заново в нову землю, але весь час прищеплювали нові цивілізаційні пагони до старого. Не завжди те дерево цвіло, часом і присихало, але старе гілля зрізувалося, а нове проростало» . На уроках мови, літератури, в позаурочний час повинно відбуватися «соціокультурне зростання» учня. Учителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти учнівській молоді прилучитися до культурної скарбниці українського народу. Зауважимо, що на сучасному етапі 1 процес освоєння культурної спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й значення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в сучасну соціокультурну ситуацію, розуміти спадкоємність художніх цінностей. Адже «… культура – це насамперед пам’ять. Тому вона завжди пов’язана з історією, завжди передбачає неперервність морального, інтелектуального, духовного життя людини, суспільства».

Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є:

• вироблення в учнів уміння взаємодіяти з іншими людьми в полікультурному суспільстві;

• залучення школярів на практиці ефективно застосовувати набуті знання й уміння;

• формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

 • виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві. Що має зробити вчитель, щоб вирішувати завдання формування соціокультурної компетентності учнів і який результат з позиції діяльнісного підходу може свідчити про його здійснення?

Оскільки змістове наповнення соціокультурної лінії відбувається завдяки відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Естетична культура» тощо, то формування соціокультурної компетентності передбачає оволодіння школярами знаннями про природні, економічні, історичні, суспільні, культурні особливості країни, в якій вони живуть, а також зумовлює глибше розуміння власної духовно-культурної автентичності через усвідомлення традицій світової культури.

Реалізація методики формування соціокультурної компетентності учнів у процесі навчання передбачає використання системи засобів:

- навчальних програм;

- методичних комплексів;

- навчально-методичних посібників.

 Аналіз програм, підручників, навчально-методичного інструментарію засвідчує необхідність систематичної цілеспрямованої роботи над реалізацією соціокультурної змістової лінії, бо «соціокультурний блок програм дає змогу уникнути випадковості й безсистемності в доборі дидактичного матеріалу, які мали місце в традиційній системі навчання мови, спрямувати процес збагачення мовлення учнів на задоволення потреб їхнього мовленнєвого розвитку», – зауважує Н.Бондаренко. Ядром активізації пізнавальної діяльності учнів, засобом формування їх мовленнєвої культури виступає текст. Текст втілює культуру в собі, в ньому закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти, тому є основною одиницею сучасної культурологічної освіти. Тексти є універсальним засобом акумуляції людського досвіду. Вивчення мовних і мовленнєвих явищ має здійснюватися на текстовій основі, яка систематично розширює кругозір, ознайомлює з найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями й традиціями українського народу, що мають неминущу цінність не лише для української, а й для світової культури. Система текстів повинна наповнювати освітній зміст соціокультурної змістової лінії. Комплекс завдань, визначений учителем, має забезпечити встановлення взаємозв’язків виучуваного мовного поняття з попереднім. При доборі текстів певної тематики необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини. Важливо, щоб дитина «не загубила» отриману раніше інформацію з певної теми в наступному класі. Для ілюстрації пропонуємо тексти для контрольних диктантів, які пов’язані з темою «Народні свята України» 

5 клас

Різдво

Різдво – найдавніше наше свято. Походить воно з часів, коли предки ще не були християнами. У ті часи його відзначали на честь сонця Дажбога. Коли предки стали християнами, в цей час почали святкувати день народження 5 справжнього Бога – Ісуса Христа. Тому в цьому святі збереглося багато старих звичаїв, які поєднані тепер з християнством. Різдво починається святвечором. У святвечір на Україні не їдять м’яса, молока, яєць… Кутя – головна страва на святвечір. До куті готується узвар. Борщ варять у цей день з рибою чи сухими грибами, подекуди «з вушками», вареники з капустою, подають свіжу або солону рибу, інші пісні страви (за П.Волиняк). Примітка – «вушка» – вареники з грибами, які додають до борщу.

6 клас

Дідух Традиційною українською символікою на різдвяно-новорічні свята був дідух. Виготовляли його з куля або ж першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Зразу робили триральчате розгалуження для того, щоб дідух міг рівно стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з безліччю колосся. За гілки ж дідуха правили зібрані докупи пучки. Це справді був високомистецький витвір, що аж ніяк не поступався сучасним нашим ялинкам. У світлицях дідуха ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову функцію він виконував протягом усіх різдвяних свят. Постійним його місцем були покуть, стіл. Будь-які ритуальні дійства неодмінно поєднувалися з обрядовим вінцем. Дідухом користувалися практично на всій території України (за В.Скуратівським). 

Серед ваших учнів є діти, які допускають не просто помарки, а помилки, що не піддаються жодному логічному поясненню? Почерк цих школярів, як правило, не відрізняється каліграфічністю, букви різного розміру, рядки нерівні, а кількість помилок – незчисленна. Причому за рівнем інтелекту вони часто не відстають від однолітків, але при цьому погано навчаються.

Чому ж таке трапляється і що, власне, є причиною проблеми? І, головне, як допомогти такій дитині побороти проблему під назвою «дисграфія»?

Прояви дисграфії

Дисграфія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) – це розлад процесу письма, пов'язаний із недостатнім рівнем сформованості психічних функцій, що беруть участь у реалізації та контролі письмового мовлення. Як правило, дисграфія є супутнім проявом дислексії. Діти з такою проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу, хоча їх інтелектуальні здібності переважно повністю зберігаються.

Причини дисграфії

• Спадкова схильність. Дисграфія у дитини має органічний характер, тобто обумовлена особливістю влаштування окремих ділянок головного мозку, що передаються генетично від батьків до дитини.
• Травми та захворювання. Причиною виникнення дисграфії можуть бути внутрішньоутробне інфікування, важкі пологи при народженні такої дитини або перенесені хвороби, які вплинули на розвиток головного мозку. У такому випадку разом із корекційною роботою здійснюється медикаментозне лікування.
• Соціально-психологічні фактори. Причинами дисграфії можуть бути недостатня кількість уваги, яку приділяють батьки дитині, брак близьких мовних контактів, двомовність у сім’ї, культурний рівень родини тощо.

Фахові методики діагностики дислексії та дисграфії

Порушення письмового мовлення – проблема серйозна, але, якщо вона обумовлена не спадковістю, її можна подолати за рік-два систематичної корекційної роботи. Для цього необхідно попередньо з'ясувати причини, які спричинили прояв дисграфії у конкретної дитини, та визначити тип порушення. Для цього доречно залучити відповідних фахівців – логопеда, дефектолога, психолога чи психіатра.

Основні види дисграфії

• Акустична дисграфія. При такому порушенні, у дитини виникають труднощі слухової диференціації звуків, хоча вона вірно вимовляє слова. Це проявляється у заміні букв при написанні.
• Артикуляційно-акустична дисграфія. Цей вид порушення полягає у звуковій заміні в усному мовленні, які, відповідно, відтворюються на письмі.
• Аграматична дисграфія. Такий різновид дисграфії проявляється у неузгодженості слів у реченні при письмі. Це обумовлено несформованістю у дитини граматичних систем словотвору.
• Оптична дисграфія. Труднощі засвоєння дитиною зорових образів букв, багато з яких сприймаються схожими (недописування букв, «дзеркальне» зображення літер, або заміна на ті, що мають схожі елементи тощо).
• Дисграфія через несформованість аналізу та синтезу мовного потоку.Проявом такого типу є неспроможність відокремити у мовленні окремі слова, а потім розділити їх на букви та звуки, а також пропуски чи вставка додаткових літер, їх перестановка чи поділ слова на окремі частини.