Бог удихнув життя у кожного з нас – і ми прийшли у цей
світ. Але прийшли з метою вдосконалення. А життя, звісно, не має меж. Отож, як
каже народна мудрість, вік живи – вік учись. А інакше і не може бути у нашій
педагогічній діяльності.
Я,
Присліпська Світлана Валентинівна, 1964 року народження, освіта вища, вчитель
української мови та літератури, у 1985 році закінчила Херсонський державний
педагогічний інститут ім.. Н.К.Крупської за спеціальністю українська мова та
література.
З
1985 року і дотепер працюю вчителем української мови та літератури
Новокиївської ЗОШ І-ІІІ ступенів (стаж роботи 32 роки).
Курсову перепідготовку проходила 4-рази при
Миколаївському ОІППО (востаннє у 2015 році).
Зараз працюю за фахом (учителем
української мови та літератури у 6-9 класах).
Без
патетики і надмірної пафосності люблю і шаную рідне слово, рідну мову. Отак
просто, по-земному і по-людськи , щиро. Вважаю, що будь-які новинки, проекти в
освітянській галузі допомагають осучаснити сприйняття мовно-літературних явищ,
зацікавити вихованців у вивченні рідної мови як необхідної умови духовної
самореалізації, соціального самоствердження.
Моє педагогічне
кредо:
Тож
починаймо день із любові, із віри в правильність своїх педагогічних ідей,
обраних доріг, нескінченних можливостей своїх вихованців-зернят. Хай будуть
гарними сходи, а ще буйним – ріст. В.О.Сухомлинський писав: «Школа повинна бути яскраво палаючим
вогнищем морального багатства! Саме тут можна і необхідно підтримати дитину,
переконливо доказати їй у необхідності ефективного внутрішнього учіння,
використовуючи при цьому різні стимули.»
У своїй педагогічній діяльності керуюсь
концептуально-методологічними положеннями В.Сухомлинського:
-
У природі немає
безталанної дитини, ні на що не здатної.
Кожному можна дати радість творення.
-
Серед вогників
інтелектуальної культури, які сяють навколо школяра, учитель мусить бути
найяскравішим вогником.
-
Чутливість духовного світу
вихованця вимагає великої тонкості засобів виховного впливу.
Пам’ятаймо: саме мовно-літературна освіта
допомагає розвивати мовленнєві здібності дитини і стає важливим чинником у
вихованні внутрішньої культури, яка є першоелементом і виразником життєвої
позиції, вона є національною аурою кожного з нас.
Життєве кредо:
-
Люблю світ і все, що є в
ньому.
-
Люблю тих, хто вміє
дивуватись, «… а не скептично споглядає світ».
-
Ціную людську порядність.
-
Ніколи й ні на кого не
тримаю образи, але боляче сприймаю зраду й лицемірство.
Переконана:
у Слові могутня глибинна сутність людська – духовне начало і земне буття
кожного з нас. Вірую в рідне Слово, яке є животворящим огнем, що зігріває і
збирає в коло однодумців для збереження свого етносу.
У своїй роботі використовую такі основні
документи про школу:
Закон
України «Про загальну середню освіту», «Державний стандарт базової і повної
середньої освіти», Закон України «Про мови», Концепцію мовної освіти, оновлену програму з
української літератури – 5-9 класи за загальною редакцією Р.В.Мовчан, оновлену
програму з української мови 5-9 класи Шелехова Г.Т., Пентелюк М.Я ,, Програму з
української літератури 10-11 класи за загальною редакцією Л.В. Скуратівського., Концепцію Нової
української школи .
Сьогодні життя змінюється дуже стрімко.
Період реформування освіти переосмислює роль учителя в навчальному процесі;
оновлює педагогічні технології, пропонує такі, які б допомогли учителю зробити
процес навчання цікавим, демократичним і результативним.
Педагогічна практика сучасної школи
спрямована на те, щоб роки перебування в школі навчили майбутніх громадян
самостійно здобувати знання, жити у новому світі. «Мета школи – привчити до
життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце», - писала Софія Русова.
Я вважаю, що на уроках учитель повинен не
просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність
особистості до оптимальних дій, що базується на знаннях, досвіді, цінностях,
здобутим завдяки навчанню.
Проблемна
тема, над якою я працюю, - «Організація навичок самостійної роботи на уроках
української мови та літератури як складова діяльнісного компоненту». При цьому
керуюся словами видатного педагога Василя Сухомлинського : «Осмислення знань
учнів завжди пов’язане з їх самостійною працею».
Давно помічено, що хороший учитель передає
свої знання іншим, кращий – учить, а найкращий – спонукає до творчості, до
самостійності.
В.Сухомлинський зазначав: «Творчість відкриває в дитячій душі ті
куточки, у яких дрімають джерела добрих почуттів».
Тому навчання
української мови та літератури, на мою думку, повинне закласти не лише міцний
лінґвістичний ґрунт у школярів, а й виробити в них уміння самостійно
поповнювати і творчо застосовувати набуті знання у різних ситуаціях, пов’язаних
зі змістом предмета, сформувати особистість з
високою мовною компетентністю і умінням вчитися впродовж життя.
Працюючи над проблемою самостійної
діяльності учнів на уроках та в позаурочний час, приділяю основну увагу
урізноманітненню типів уроків української мови та літератури, що сприяло б
підвищенню рівня самостійності учня в роботі з мовним, мовленнєвим та
літературним матеріалом.
Поряд із традиційними впроваджую нові типи
уроків:
ü
Уроки у формі змагання: вікторина, турнір філологів, лінгвістичний конкурс, рольова гра;
ü
Інтегровані (побудовані на міжпредметних зв’язках: мови і літератури, мови й історії);
ü
Бінарні уроки;
ü
Уроки з перенесенням
традиційних форм позакласної роботи:
«Що? Де? Коли?», спектакль, концерт;
ü
Уроки, що імітують
публічні форми спілкування: усний журнал,
прес-конференція;
ü
Уроки, що імітують
культурні заходи: заочна екскурсія,
мандрівка;
ü
Уроки із застосуванням
фантазії: урок-казка;
ü
Уроки на основі
нетрадиційної організації навчального матеріалу:
урок-презентація, лінгвістичне дослідження, урок мудрості, урок-сповідь.
При проведенні уроків дотримуюсь таких правил
інтерактивного навчання:
§
до роботи залучати всіх
учнів;
§
школярі повинні мати певну
психологічну підготовку;
§
клас ділити на підгрупи;
§
створювати атмосферу
довіри і доброзичливості;
§
стимул у навчальній
діяльності - атмосфера змагання.
Як зазначає О.А.Нільсон: «Самостійна
робота учнів – це вид навчальної діяльності, при якому учні під керівництвом
учителя виконують індивідуальні, групові чи фронтальні завдання, застосовуючи
необхідні для цього розумові та фізичні сили».
Найбільш поширені види самостійної роботи
учнів:
-
праця з підручником,
навчальними посібниками, комп’ютером, виконання вправ, написання
рефератів, творів.
Відтворювальні види роботи (прослухати,
запам’ятати, відтворити): виконання вправ за зразком, за алгоритмом, знаходження
готових відповідей у тексті підручника.
-
евристичні самостійні роботи (спрямовані на вирішення
проблемних ситуацій);
-
творчі (дослідницькі)
самостійні роботи.
На уроках української літератури
використовую групові та фронтальні методи навчання.
Робота в парах
Завдання:
обговорити подію, твір, підвести підсумок, взяти інтерв’ю
один в одного, прокоментувати героя твору: передбачення за ключовими виразами,
взаємні питання.
Робота в малих групах
Завдання:
дослідити життєвий і творчий шлях письменника, здійснити аналіз поезії, скласти
«Сенкан».
Наприклад: Рушник. Гарний, полотняний,
різнобарвний. Зацікавлює, дивує, зворушує, нагадує. Бережемо, пишаємося,
даруємо, використовуємо. Оберіг, зв’язок з минулим.
Фронтальні методи:
§
«незакінчене речення»;
§
«мікрофон»;
§
«займи позицію»;
§
«мозковий штурм»;
§
«читання з позначками»;
§
«читання з передбаченням»;
§
«ґронування».
Сучасний урок –
це урок співпраці учителя з учнями, урок, на якому вчитель уміло використовує
можливості учня для формування його як особистості, здатної до активного
розумового розвитку, до мовленнєвої діяльності, до самовдосконалення. Завданням
уроку в сучасній школі є не тільки озброїти учнів свідомими й глибокими
знаннями, а й формувати самостійність, ініціативу, вміння творчо застосувати
свої знання на практиці.
Так самостійну роботу учнів можна поділити
на декілька видів:
а)
підготовча самостійна робота; б) для засвоєння нового матеріалу;
в)
тренувальна; г) підсумкова; д) для поглиблення набутих знань та умінь.
Під час самостійної роботи для засвоєння
нового матеріалу учні готують повідомлення про життєвий шлях письменника,
творчість (у формі усних журналів, оглядів критичних статей); осмислено читають
текст з позначками, виписують цитати,
відповідають на тестові завдання, підбирають епізоди для розкриття певного
образу (6-7 класи), конспектують лекцію вчителя, виступають із рефератами,
зіставляють і порівнюють тести різних авторів, індивідуальні стилі письменників
(10-11 класи), простежують сюжет літературного твору, пишуть творчі роботи (підсумкова
самостійна робота), складають кросворди, ілюструють художні твори. Наприклад,
при вивченні творчості І.Франка у 7-му класі (тема. Іван Франко. Розповідь про
письменника. «Захар Беркут». Історична основа твору) після вступного слова
вчителя заздалегідь підготовлені семикласники розповідають про цікаві факти з
біографії Каменяра.
1 етап. Учитель
пропонує школярам у процесі слухання повідомлень заповнювати таблицю
(математична компетентність )
Іван Франко
Риси вдачі
|
Факти біографії
|
Улюблені заняття
|
Допитливість, прагнення здобувати знання
|
Навчання у Дрогобицькій гімназії
|
Читати книжки, збирати власну бібліотеку
|
Залежно від
підготовки учнів таблиця може бути частково заповненою.
2 етап. Учні отримують картки з цитатами реферату М.Коцюбинського
«Іван Франко» і продовжують роботу з
таблицею.
У роботі зі змістом твору можна використати
технологію «Читання із зупинками». Текст ділиться на невеликі частини, після
прочитання кожної з них на основі складених учителем або учнями запитань
відбуваються діалоги: «учень-учитель», «учень-текст», «учень-учень».
Домашнє завдання сприяє розвиткові навичок
роботи: прочитати уривки з повісті, придумати заголовки до кожного розділу;
укласти словничок незрозумілих слів; за бажанням скласти 5 запитань для конкурсу
«Найкращий знавець тексту повісті «Захар
Беркут»; намалювати ескіз титульної сторінки до повісті(загальнокультурна
грамотність) .
На наступному
уроці під час мотиваційного етапу пропоную учням записати твір-мініатюру або
декілька речень: «Що хотів сказати автор повісті «Захар Беркут» своїм сучасникам і нам?». Учні озвучують написане,
взаємооцінюють.
Папірці із написаними вдома запитаннями
семикласники опускають у скриньку, потім по черзі витягають їх і відповідають.
Щоб уникнути повторень, перед уроком переглядаю запитання. Учні працюють у
парах, ставлять запитання один-одному.
Під час характеристики образів можна
використати такий прийом самостійної роботи як укладення цитатного плану,
характеристики образу або таблиці.
Характеристика героя
|
Цитати
|
Походження
Зовнішність
Мрії
Риси характеру: гордість, зарозумілість, прагнення влади.
Доля: зрада, смерть.
|
Під час підготовки і проведення уроків
української літератури використовую посібник «Особистісно – зорієнтоване
планування та моделювання уроків з української літератури 5-6 класи 12 – річної
школи» (Бібліотечка «Дивослова» - 2006. - № 9, та «Планування та моделювання уроків
з української літератури 7 клас»). Ці посібники створені з урахуванням вимог
ОЗОН: опорою та суб’єктивний (життєвий) досвід учня, тобто з’ясування його
ставлення до того, що вивчається:
§
суб’єктивність
школяра (він має змогу вибирати види, форми роботи, обсяг матеріалу, мету
навчання);
§
діяльнісну основу навчання
(вироблення вмінь самостійно здобувати і застосовувати знання).
У своїй роботі користуюся
науково-методичними працями Б.І.Степанишина, Тетяни Симоненкової «Нові форми
проведення уроків з мови», Василя Шуляра «Сучасний урок української літератури
5-9 класи», Анатолія Фасолі «Застосування інтерактивних технологій на уроках
словесності», М.І.Пентелюк, Т.Г.Окуневич «Сучасний урок української мови».
Використовую елементи досвіду роботи Валентини Купцової, Олесі Ківеджій,Віри
Багнюк,Людмили Цуркан.
Я вважаю, що уроки рідної мови та
літератури повинні спрямовуватися на особистість, творчу, інтелектуальну,
самостійну. Тому важливе значення приділяю елементам пошуково-дослідницької
діяльності, велику увагу звертаю на розвиток мислення школярів, їх уміння
порівнювати явища, групувати за схожими чи відмінними ознаками, систематизувати
та узагальнювати. У цьому значною мірою допомагають схеми, таблиці, карти, тощо, у створенні яких,
як правило, беруть участь самі учні.
Уміння дітей самостійно створювати
узагальнюючі таблиці, робити короткі схематичні записи, алгоритми вважаю одним
із здобутків своєї роботи.
Це допомагає швидко та ефективно
здійснювати актуалізацію опорних знань чи підбити підсумки роботи, презентувати
результати проведених досліджень.
На уроках української мови прагну
використовувати інноваційні методи та прийоми: творче моделювання (доповнити
прислів’я і приказки, змоделювати різні види речень), дослідження-відновлення
(відновити розділові знаки, накреслити схеми речень), творчий диктант із
продовженням, диктант-приклад (навести і записати власні приклади, щоб
відповідали схемам), творче спостереження з елементами аналізу (робота з
текстом), дубль-диктант (до поданих слів дібрати синоніми з часткою –не-),
колективний пошук (знайти у тексті диктанту складні речення, визначити їх вид,
обґрунтувати розділові знаки), словникові, розподільні та коментовані диктанти,
лінгвістичну гру «естафета» (учитель називає інфінітив š учні утворюють теперішній час š минулий час š майбутній
час). Також – роботу в парах та роботу в групах, застосовую такі форми контролю
як самоконтроль, взаємоконтроль, картка-контроль.
На уроках української літератури
виправдали себе такі дидактичні прийоми: літературна гра «Про що повідомляють
дати?» (для перевірки біографії письменника),
«У лабіринті запитань» (історія створення роману), гра «Калейдоскоп думок» (про
І.Франка), «Слово про героя» (читання власних творчих робіт).
У 10-11 класах я застосовую метод
«Посилена лекція», що сприяє виробленню навичок самостійної роботи:
§
спочатку учням
пропонується за допомогою тез записати все, що відомо про письменника;
§
на другому етапі роботи
прослуховуються виступи підготовлених школярів (3 хвилини кожен);
3 етап. Робота з підручником.
Прослухавши виступи, познайомившись із
матеріалом підручника, учні складають таблицю для порівнювання первинних і
вториннх знань.
Що було мені відомо?
|
Це для мене нове
|
«Вільне письмо»
За три хвилини підготувати відповідь на
запитання: «Іван Франко – геніальна особистість». Дана стратегія допомагає
зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки (до уваги не
беруться помилки, стиль). Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням
зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись демонструвати.
Стратегія «Понятійна таблиця» може бути
використана після вивчення кількох творів. Наприклад, після ознайомлення з
певним періодом творчості Т.Г.Шевченка пропоную заповнити «Понятійну таблицю».
Назва твору
|
Жанр
|
Головні герої
|
Історичні події та постаті
|
Образи, символи
|
Тема
|
Ідея
|
Афоризми
|
Різновиди
цієї таблиці використовую і на уроці контролю знань або під час підготовки до
заліку.
Автор
|
Назва твору
|
Жанр
|
Герої
|
Ключові слова
|
Тема
|
Ідея
|
Проблематика
|
Я розумію, що
будь-які нововведення – складна, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки,
промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки. Важливо,
щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а
співтворцями уроку.
Але важливою проблемою у моїй роботі є ще
питання підвищення орфографічної грамотності учнів. Недостатня розвиненість
умінь і навичок учнів з орфографії та пунктуації зумовлюється кількома
причинами: вплив мовного оточення; бідність словникового запасу, не
усвідомлення учнями правил, несистематична робота щодо повторення матеріалу. Це
питання спонукає до пошуку ефективних форм і методів удосконалення мовленнєвої
культури учнів. Для цього, на мою думку, слід розробити систему вправ, при
виконанні яких свідома діяльність щодо правила правопису перетворюється на
діяльність автоматичну.
Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми
є комплекс практичного матеріалу «Мовна розминка» (з досвіду роботи Вікторії
Закорко) та «Орфографічна пам’ятка учня» (з досвіду роботи Валентини Купцової,
учителя-методиста Гуманітарної гімназії № 2 м . Миколаєва).
Мовна розминка проводиться на початку
уроку, займає 5 хвилин. Складається з п’яти завдань, учитель сам
обирає ті, які потребують розгляду в його класі. На дошці записується тільки
зміст вправ, а завдання зачитуються вчителем. Робота проводиться в усній формі.
Перед уроком учитель робить записи на дошці. Мовна розминка виконує
діагностичну, навчальну й розвивальну функції. Крім того, такий вид вправ
спонукає й самого учня оцінити себе. Ця робота, на мою думку, повинна бути
системною, бо допомагає у вивченні орфографії, підвищує якість знань учнів
(особливо у 10-11 класах).
Протягом усього часу роботи в школі я
працюю над вдосконаленням фахового рівня: беру участь у методичному об’єднанні
вчителів гуманітарного циклу, практичних
конференціях, творчих звітах, очолюю методоб’єднання класних керівників,
передплачую методичні журнали: «Українська мова та література у школах, гімназіях,
ліцеях», «Бібліотечка «Дивослова», журнал «Вивчаємо українську мову і
літературу» видавнича група «Основа». Проводжу відкриті уроки з мови та
літератури. (У 2014 навчальному році провела відкритий урок з української
літератури у 7 класі В.Голобородько поема «Лелека». У 10 – класі
урок-дослідження «Сторінками життєвого шляху І.Я.Франка» 2015 н.р., «Доля жінки
у поемах Т.Г. Шевченка» 2016 н.р., бінарний урок «В. Винниченко – письменник і
політик» 2017 н.р.
Увагу до слова, позитивний вплив на знання
учнів, розвиток допитливості школярів виховують цікаві завдання й ігри. Це, по
суті, вправи спрямовані на засвоєння й осмислення матеріалу у жвавій, приємній
атмосфері. Робота над ними викликає інтерес, а опора на емоційність сприяє
кращому засвоєнню і запам’ятовуванню.
Учні розв’язують шаради,
метаграми, криптограми. Самі складають тести до вивчених творів, ребуси.
Розпочате на уроці продовжую на засіданні
гуртка «Плекаймо слово». Члени літературного гуртка – активні учасники шкільних
свят, годин спілкування.
У 2015-2016 н.р. члени гуртка (Подвіженко
Анна , Ткачук Руслана.) посіли І місце в обласному конкурс читців патріотичної
поезії ім.. В.Бойченка .
Значні можливості для всебічного розкриття
творчих задатків школяра має позакласна робота з предмета. Шкільні олімпіади,
конкурси, літературні свята, години спілкування, екскурсії – невід’ємна частина
роботи вчителя- предметника.
Щорічно проводимо у школі Шевченківські
свята, свята Рідної мови, шкільні олімпіади, виставки малюнків, конкурси
плакатів, тижні рідної мови. Учні беруть участь у районних конкурсах. Подвіженко Анна і Ткачук Руслана стали
учасниками обласних конкурсів. Усю навчальну і виховну роботу проводжу в
шкільному кабінеті української мови та літератури. Тут знаходяться і тематичні
накопичувальні папки, і полиці методичної та художньої літератури, чимало
словників, підбірка журналів, куточок «У світі прекрасного», стенд «Здобувай
знання самостійно», літературна газета «Джерело», портрети українських
письменників.
Вважаю, що головне завдання кожного педагога
– навчити учнів високого життєвого лету, а для цього учитель має бути творчим і
мати велике-велике серце, сповнене добра та любові.
Творчо працювати, не зупинятися на
досягнутому допомагає мені учительський та учнівський колектив на чолі з
директором школи. За це їм щира дяка.
За результатами попередньої атестації у
2013 н.р. було встановлено кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої
категорії» та присвоєно знання «старший учитель».
Учитель української мови
та літератури
С.В.Присліпська
Немає коментарів:
Дописати коментар